Не так давно працівник музею, а тепер військовий Олексій служить у бригаді, яка прикриває київське небо. І взагалі з містом його повʼязала служба. Ми зустрілися на Подолі, який йому найбільше нагадує рідний Харків — конструктивізмом «Жовтня», мініатюрними старими будівлями через дорогу від кав‘ярні, де ми ховалися від дощу. Говорили про те, як війна змінює життя.

Про любов до столиці, сцену і музику, а також перший день повномасштабного вторгнення та самоідентифікацію.