Степан Щербак знав Аллу Горську, їв борщ удома в Івана Гончара, говорив українською і ходив колядувати ще в радянські часи. Уже десятки років він співає на подвірʼї Софійського собору.

Про вплив степового села, талант не звикати до краси, метафору золотої цибулинки, доброту міста і переживання війни в тилу.