Ініціативна група «Квіти України»



«У районному телеграм-каналі «Сусідська Слобідка», де ми зазвичай обговорюємо відкриття нових закладів, збираємось на волейбол або вирішуємо комунальні проблеми, на початку червня виникла перша звістка про зведення паркану навколо будинку «Квіти України». Пів року до цього будівлю жодним чином ніхто не використовував, і в нас не було розуміння, що чекає «Квіти України». На початку червня місцеві помітили, що поряд із будівлею починається незрозумілий процес. Не було ясно, що відбувається — чи йдеться про ремонт, чи реконструкцію, чи знесення.


Групою небайдужих жителів району ми зібрались ввечері в парку обговорити ситуацію і свої подальші кроки. Ми підійшли до охоронців і отримали відповідь, що планується реконструкція і будівля змінить свій зовнішній вигляд. Із часом стало відомо, що забудовник планує реконструкцію з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом, що повністю знищить автентичний вигляд проєкту. Вже другий місяць ми пробуємо побудувати мирний діалог із забудовником і активно протестуємо проти незаконних дій, які відбуваються з архітектурним символом нашого району.


Наша ініціативна група складається з п‘ятьох архітекторів, історика, комунікаційниці, смм-ника, оператора та ілюстраторки.

Тарас, Настя, Леся, Віта, Даша, Ярослав, Аня, Уляна, Павло, Юля. Ми зібрались тут усі з різним досвідом, у кожного з нас є робота, творчі проєкти, особисте життя, але вже другий місяць більшість вільного часу ми приділяємо ініціативі, бо не можливо інакше. Від забудовника ми часто чули, що ми «проплачені активісти», але всіх нас тут цікавлять не гроші. Навіщо жити в місті, якщо ти не маєш жодного права?


«Квіти України» — це унікальна споруда в центрі міста, місце колективної пам'яті киян. Будівля зведена в 1985 році за проєктом архітектора Миколи Левчука.


Первісно за своєю функцією це оранжерея та навчально-методичний центр, який створював потужну дослідницьку базу. Ще одна функція — магазин квітів. Із самого початку створення будівля стала місцем соціальної активності району, і дуже багато людей мають спогади про неї. Хтось ходив сюди на курси флористики, хтось купував рослину у вазоні, яка досі прикрашає його квартиру, хтось стояв у черзі по гвоздики. Комусь був важливий виноград, який понад 20 років прикрашав будівлю і став окрасою району. А хтось узагалі вирішив бути архітектором, бо його надихнув проєкт «Квіти України».


За останній рік близько 20 будинків дореволюційного і радянського періодів, які є знаковими для міста, опинились під загрозою знищення.

Ситуація навколо «Квіти України» стала прикладом, в якому міцна спільнота району змогла активно об'єднатися для розв’язання критичної проблеми. За ці два місяці ми провели мирну акцію “Я з квітами” на підтримку збереження автентичної архітектури будівлі, на яку прийшло понад 200 людей. До акції нам здавалось, що статус будівлі хвилює тільки нашу сусідську групу, але побачили, що вдалося активувати не тільки місцевих, а й різних представників громадських організацій, лідерів думок, і відчули інтерес міста загалом. Важливо знати, що ти не один. Ми зупинили демонтажні роботи і створили культурний спільний простір поряд із будівлею, де час від часу проводимо лекції, кінопокази й арт-інсталяції.


Містяни мають право вирішувати, як виглядатиме їхнє місто. Місто — це комунальна квартира, де у всіх є загальні правила, і вони мають бути рівними для всіх, а не переважати на чиюсь користь. Ми хочемо, щоб у наше місто інвестували і поважали нас. У нас немає завдання вступати у війну з забудовником, ми вважаємо, що перевагою для забудовника буде разом із громадою та містом розпочати пошук функцій, яких можна надати цій будівлі. Це може бути грандіозною репутаційною перемогою.


Ми постійно намагаємось діяти у правовому полі і хотіли би ділитись власним досвідом з іншими ініціативами і спільнотами Києва, які ведуть боротьбу за парк, озеро, пам'ятку. У Києві велика кількість ініціатив, які стикаються з проблемами, з якими стикаємось ми. Вони протистоять великому бізнесу, у якого є лобі в КМДА або на інших рівнях.


Ми маємо ідею об'єднання і мережування між ініціативами, щоб посилити ефект боротьби за своє місто. Це дуже важливо — ділитись досвідом і підтримувати, бо нас одних не вистачить на весь Київ.

Напевно, найбільше в ситуації з будівлею «Квіти України» нас обурило знецінення нашого права на спадщину і на громадський простір. Дуже хочеться очистити об'єкти модернізму від ідеології і повернути охоронний статус модернізму і монументальному мистецтву радянської доби. Адже радянська спадщина — це не тільки про ідеологічний контекст, а і про архітектуру, яку творили наші батьки. Це наше досягнення, і ми це бережемо як маркер самоідентифікації. Право на спадщину і є ключовим, що найбільше зачепило нашу спільноту. Право на якісний спільний простір. На місці зруйнованих будинків зазвичай не виростає якісне середовище. Їх не просто руйнують, а захоплюють громадський простір, який був. Колективна пам’ять повинна мати матеріальне втілення, до якого ми звертаємось час від часу. ЇЇ не мають знищувати.



Ми тут не безстрашні. Дехто з нас стикався з персональними погрозами від охоронців. Нам недостатньо відомі інвестори і якою мірою вони діють у легальній площині.


Нам погрожували персональними переслідуваннями в судах, звинувачували у псуванні будинку та крадіжках. Але тримає об'єднання і громадський рух.

Коли ти стоїш на акції і бачиш, як велика кількість людей підтягується підтримати «Квіти України», тримаючи в руках вазони, як люди приходять з дітьми і собаками.


Одна людина мало що може зробити, тому сила — у спільнотах, які дедалі більше активізуються в Києві. Спільнота привертає увагу і створює резонанс. Він стає вагомим чинником, з яким доводиться рахуватися власникам будівель. Хочеться, щоб було більше активних жителів, які б знали свої права і вміли їх захищати. Захищати своє право на місто».


Ініціативна група «Квіти України»

Знаєте когось, хто може стати героєм нашого проєкту? Заповніть анкету та поділіться історією цієї людини