«Я живу в Україні вже протягом 14 років. Працюю у французькому ліцеї вчителем початкових класів».

«Кажуть, що в Україні немає середнього класу, натомість з’явилося дещо інше — клас революціонерів, які після Майдану будували все з нуля».

«Коли ти втрачаєш дім, ти поступово шлейфом ніби втрачаєш голос, втрачаєш відчуття базових людських прав. Право на присутність себе».

«Вісім років минуло з того моменту, коли я поїхав із дому та припинив спілкуватися з батьками. У нас ніколи не було нічого спільного».

«Якщо теоретично могла б існувати така посада, як «арт-директор міста», я б спробував причесати весь наш хаос, а десь, посилити його».

«Мрію, коли до мене прийде олігарх, закоханий у Київ, і скаже: «Рома, давай викупимо фасадні квартири на Андріївському і зробимо красу».