Роман Ратушний, київський активіст


фото: Facebook Романа Ратушного

5 липня, активісту Роману Ратушному могло б виповнитися 25 років, але він загинув під час бою під Ізюмом 9 червня. Роман очолював громадську організацію «Захистимо Протасів Яр» довгі роки. Ми зібрали його цитати про Київ та Протасів Яр, де він виріс і жив більшу частину свого життя.



Про Протасів Яр


«Половину дитинства я провів на Шулявці і другу половину тут [у Протасовому Яру]. Це не просто район, а один з найстаріших районів Києва. Тут дуже багата історія поселення і воно має достатньо міцні традиції самоврядування, підкріплені, власне, діями громади ще за російського царату та під час більшовицької окупації. квітень 2021, DROZDOV


У Протасів Яр я вліз тому, що місцевий. Тому що я прийшов на одну зі стихійних акцій протесту після встановлення будівельного паркану, побачив там сусідів, побачив голову ОСББ, у якому я живу. Зрозумів, що ті активісти, які прийшли боротися з цим будівництвом від загального Києва вони, швидше за все, просто візьмуть гроші у забудовника і звалять. А ми, місцеві, залишимося з репутацією людей, яких використали для того, щоб хтось заробив гроші та з забудованим парком, без зеленої зони. І ми почали боротися з цим будівництвом. 2021 рік, ВсюдиЛюди


Позаяк землю у Протасовому Яру… вкрали у приватну власність ще у 2002 році, вона зникла з балансу комунальних підприємств, її перестали прибирати від слова взагалі. З 2002-2003 року місцеві мешканці громада з боку Батиєвої гори та інша частина громади з боку Байкової гори, власним коштом та зусиллями щотижня, а раніше щомісяця, останні два роки займається благоустроєм, прибиранням сміття і так далі. Крім того, займаємося розвитком активностей у Протасовому Яру: у собачників є тренувальний центр, також влаштували кінотеатр під відкритим небом щоп’ятниці о 9:30 показуємо фільми. квітень 2021, Твоя Підпільна Гуманітарка


Протасів Яр лежить між Байковою і Батиєвою горою. На Батиєвій горі переважно радянська забудова, там живе, так би мовити, робочий клас. На Байковій горі домінує новобудова там живе середній клас. Було дуже смішно, коли забудовник намагався розказати мешканцям Батиєвої гори, що це все мільйонери з Байкової не хочуть, аби їм краєвид з вікна закривали. До такого ідіотизму доходило. Але це не спрацювало.

фото: Facebook ГО «Захистимо Протасів Яр»

Протасів Яр це не зовсім класичний Київ. Він сполучений з центром столиці тільки однією дорогою. Попри те, що географічно він майже в центрі міста, поруч немає якихось урбаністичних штук. Завдяки транспортному сполученню та історичному розвитку району, там достатньо замкнена громада, яка не звикла, що без її дозволу з порушенням закону у неї щось будують на голові.




У нас був досвід у 2015 році з іншою незаконною забудовою. Тоді все закінчилося тим, що поліція стріляла з вогнепальної зброї під час акції протесту. Але в результаті забудову побороли. Я тоді, щоправда, був молодший… Тобто там живуть люди, які вже мали успішний досвід боротьби до Протасового Яру. Вони його зберегли.

грудень 2021, ЧЕСНО


Ніхто не думає відступати. [Протасів Яр] Це порохова бочка, в якій лежить порох і київської, і дніпровської мафії. Якщо її не знешкодити, вона вибухне. Це справжні проблеми київського урбану, це зіткнення інтересів мафії і громадян. І це зіткнення може стати кривавим в будь-який момент, просто тому що з одного боку мафія.

листопад 2019 рік, «Українська правда»


Усвідомлення мешканцями власної суб'єктності, їх участь у процесі прийнятті рішень на місцевому рівні та вплив на формування міської політики — це ті принципи, які громада Протасового Яру послідовно відстоює.


Багато в чому активісти громади Протасового Яру надихались досвідом ініціативи “Екопарк Осокорки, ми раділи виграним ними судам так само, як раділи і радіємо своїм перемогам.

Фейсбук Романа

Участь у політичних і соціальних процесах своєї держави має бути атрибутом життя громадянина. Протасів Яр — це місце, завдяки якому я прийшов до цього висновку. А ще це 20 з плюсом гектарів лісу в центрі Києва — унікального, з археологічною цінністю, історією, достойною екранізації братів Коенів. Певне, стародавньою, ще з часів Київської Русі. І це місце, яке хочуть забудувати, збудувати на місці лісу новий мікрорайон.

квітень 2021, Твоя Підпільна Гуманітарка


Наша громада Голосіївського району повстала проти незаконного будівництва на території Протасового Яру. А це 130 гектарів лісу в центрі Києва. Місце з потенціалом Нью-Йоркського «Централ парку». Ми об'єдналися навколо спільної проблеми і призупинили будівництво. Нині почали роботи з облаштування скверу — висадили понад 50 саджанців берези. Паралельно ми займаємося культурним розвитком громади. Це передбачає історичні лекції, воркшопи. Проте найголовніше, ми спонукаємо людей до громадської активності й залучаємо їх до прийняття рішень. А це покладає на них певну відповідальність, робить їх більш сумлінними і виховує новий тип суспільства, яке не чекає від якогось доброго царя або вищих сил добробуту, а створює цей добробут власноруч.

квітень 2020, «Українське радіо»



Про громаду і боротьбу


Ми коли кажемо «громада», то це ж не якась міфічна історія. Це люди, які, якщо навіть приберуть мене чи когось з координаторів, будуть координувати свою боротьбу з забудовою через особисті зв'язки замість ініціативної групи: хтось — чийсь однокласник, хтось — родич, хтось — друг.


Але дніпровські бандити просто не розуміють всіх цих нюансів. Вони лізуть на те, що є невід'ємною складовою світогляду місцевих людей.

листопад 2019, «Українська правда»


У нього [у Корбана] не вдалося ні на міцність пробити громаду, ні збудуватися, ні протоптати стежку для більшого забудовника, а нам натомість вдалося згуртувати людей. Зараз, як би це пафосно не звучало, ми фактично займаємося тим, що будуємо те суспільство, в якому ми хотіли б жити, в окремо взятому мікрорайоні Києва.

квітень 2021, Твоя Підпільна Гуманітарка


Коли ми займалися організацією всього цього, то чудово розуміли, що в українців є така нехороша риса: якщо є якась проблема — люди об’єдналися, але як тільки проблема вирішена або здається, що вона вирішена — люди розходяться і далі займаються своїми справами. Ми ж почали збирати проблеми мікрорайону загалом. Питання будівництва наразі не стоїть на першому місці. В громаді є багато проблем, які ми вирішуємо, які ми намагаємося подолати. Навколо їх вирішення ми об’єднуємо ще більше-більше-більше людей. Дуже раджу, хороший механізм. Тільки самоорганізація порятує нас…від кінця світу (сміється).

2021 рік, LBTV


фото: Facebook ГО «Захистимо Протасів Яр»

У нас тут об’єднання за територіальним принципом: 27 вулиць людей абсолютно різних професій, абсолютно різних ідеологічних поглядів, яких об’єднує любов до свого району і бажання жити краще.

квітень 2021, Твоя Підпільна Гуманітарка




Ми побороли основну проблему, яку нам лишив у спадок Радянський Союз. Ми побороли недовіру між сусідами, коли не можна збудувати ефективну оборонну лінію. Ми швидко організувалися, швидко визначили стратегію, за якою будемо рухатися, і почали. Позаяк ніхто з нас не взяв гроші й нікого з нас не вбили, ми рухалися достатньо ефективно. І продовжуємо це зараз. Питання в тому, що в якийсь момент критична більшість людей, які живуть у Протасовому Яру і навколо, прийняли для себе рішення, що отут буде нове суспільство, у якому чиновники в спайці з криміналом не можуть переломити волю людей, у якому на пріоритети громади не будуть класти болт міліціонери, і в якому якщо на людей попруть силою, громада теж буде відповідати силою.

2021 рік, 4 канал


Я тоді ще маленьким був, але для мене особисто Гостинний двір став таким фундаментом для Революції Гідності. Тому що саме під час Гостинного двору кияни зрозуміли, що собою являють донецькі мафіозі, які прийшли до влади.


У нас не вертикальна структура громади, коли хтось сказав, а всі побігли робити, навпаки — максимально децентралізована історія. Все побудовано на горизонтальних зв’язках, що теж дуже класно.


На відміну від Гостинного двору, у нас саме місцева громада об’єдналася, а там сусіди, об’єднані шкільними та робочими зв’язками. У них дуже великий пласт якихось власних комунікативних історій. Це дуже добре впливає, тому що якщо збирати всіх небайдужих киян Києва для Протасового Яру — це одна акція, ну дві. Ну впаде паркан, але в результаті все закінчиться так, як закінчується зазвичай на незаконних будівництвах. Когось залякують, когось підкуповують, когось беруть на роботу кудись чи ще щось. І в якийсь момент будівництво вже законне, воно вже будується.


У нас абсолютно протилежна історія, нас намагалися і підкупити, і залякати безпосередніми нападами, розколоти, дискредитувати. Це все, може, для них якось і виходить. Люди, які читають їхні замовні публікації, у це вірять, але наша сила в тому, що ми одне одного бачимо кожного дня. Не важливо, що пише про нас «Обозрєватєль», тому що ми всі знаємо, як воно є насправді. Для нас найголовніше — це думка наших сусідів, а не якихось «прекрасних» людей.

2021 рік, LBTV


Якби не треба було захищати Протасів Яр і постійно виходити на акції протесту, я би займався столярством.

квітень 2021, DEPO



Про Київ


Мені дуже сподобалася теза, що довга рука Києва створює, руйнуючи. Я скажу, що вона створює простір для молодих людей, які зможуть розвиватися без радянського гівна, яке реально з усіх щілин пре. Ти приходиш в будь-який державний орган і воно пре на тебе. Ти приходиш на навчання — воно на тебе пре, все це радянське…

Ситуація з КПІ, наприклад. Це єдиний ВНЗ, в якому купа низових ініціатив. Мені дуже подобається. Студенти за свої гроші встановлюють смітники на місцях, де вони бухають і так далі. Одним з таких було радіо КПІ, але воно накрилось, його накрили. Воно є, але в зовсім іншій формі. Його накрила адміністрація під час місцевих виборів восени…


Повертаючись до тролейбусів і радянського минулого, варто згадати «Київпастранс». Я їжджу ними щодня і розумію, що готовий платити 9 гривень за проїзд… Зараз 3 гривні, але я готовий платити 9-10-20, аби їхати нормально. Нормально — це без гасла, що «Київпастранс» — це спонсор твоїх інтимних моментів в житті, по факту.

2016 рік, skrypin.ua


Я киянин, народився в Києві як і мої батьки, і їх батьки теж.

З великим подивом дізнаюсь що в моєму рідному місті точиться дискусія щодо знесення пам'ятника Булгакову.


Чесно кажучи я думав шо ті кієвлянє, які протягом всього мого свідомого життя обстоювали імперську копоть нанесену історією на моє місто, сіли на паром до Константінополя ще 24-го лютого і зараз сидять у французской булошной цитуючи одне одному Пушкіна.


Але ні. Ці люди зараз обстоюють пам'ятник людині, яка весь свій літературний шлях вимазувала в багні ідею української державності, а закінчила в забутті, бо Сталіну не сподобався лизоблюдський твір Булгакова про нього.


фото: Facebook Романа Ратушного

Я не можу долучитися до процесу дерусифікації, бо виконую свій військовий обов'язок під Ізюмом в строю 93-тя ОМБр Холодний Яр (той самий Холодний яр, який Булгаков зображував бандітамі). Тому закликаю всіх, хто взявся очищати Київ від наслідків російських обстрілів, очистити моє місто і від імперської копоті.

Фейсбук Романа




Виступив вчора на IV Business & Legal Real Estate Forum на запрошення Юридична практика. Послухав прекрасні доповіді інших спікерів про те, як держава знущається над забудовниками, не вистачає лібералізації, тощо. Благо нарікання були тільки на державу, активістів цього разу не зачепило, хоча відомо що саме вони є причиною того, що Україна просідає в рейтингу Doing Business. Ну і розказав про те, яким чином забудовники самі стріляють собі в ногу не комунікуючи з громадами і що з тим робити.


А вам я розкажу історію з сонячної Італії. В середньовічній Болоньї була прекрасна будівельна практика — дуже схожа на нашу зараз. Кожен клан в місті будував собі башту, обов'язково вищу за сусідську. Це був тодішній символ влади. Оскільки надовго при владі затримувались одиниці, то решта намагалась вигнати башту якомога швидше.


В результаті башти падали і вбивали людей. Через це міська влада вирішила обмежити висотність, якщо не помиляюсь, п'ятьма поверхами. Все, що виявилось вище — під знесення. Зберегти вирішили тільки дві вежі — Азінеллі та Гарізенда (яку через ризик падіння все одно тричі скорочували). Зараз ці вежі є туристичними символами Болоньї, але місто більш знане в світі через свій університет. Що, какгбе, наштовхує на розуміння пріорітетів.


Згадайте цю історію, коли черговий успєшний успєх буде розповідати, що фалічні символи житлового призначення мають стати головним надбанням нашого міста.

Фейсбук Романа


Місто має розвиватись за принципом комфорту для громадян, збереженням культурної історичної спадщини і формуванням органім самоорганізації населенню. Київ — це місто з магдебурзьким правом, на противагу якому існує закон про столицю місто-герой Київ, який повністю знищує самоврядування в Києві, нам призначають фактично мера. Ясно, що після Майдану нам призначають тільки того, кого обрали кияни. Але в будь-якому випадку це атавізм, який знищує будь-яке бажання киян брати участь в прийнятті рішень на місцевому рівні.

травень 2020, «Українське радіо»


Потрібно виховувати суспільство, а не якесь з конкретних поколінь. Моє покоління і те, що я бачу по своїм ровесникам, це люди, які не замислюються про завтрашній день. І це можливо, навіть, ще гірше покоління, бо воно виховується в умовах повної безвідповідальності. В умовах, де люди не малюють самі собі перспективи. Вони не знають ким вони хочуть бути, що хочуть зробити, що хочуть залишити після себе. Це я кажу про своє покоління, що бачу усюди. Дуже мало людей задається питаннями щодо руху України в історії, і майбутнього руху, і майбутньої України. Дуже мало таких людей в будь-якому поколінні, і це треба виховувати. Незалежно від покоління, молоде, старше. У старшого покоління треба прибирати досвід, у молодшого треба прибирати енергію, якщо це деструктивна енергія. Все має бути в симбіозі. Я не вважаю, що треба виховувати конкретне покоління, потрібно виховувати суспільство і воно буде саме виховувати покоління. Це не механічний процес, це природна історія».

травень 2020, «Українське радіо»


Над матеріалом працювали:

Редакторки:

Христина Кулаковська,

Саша Власюк,

Софія Котович


Знаєте когось, хто може стати героєм нашого проєкту? Заповніть анкету та поділіться історією цієї людини