«На мою думку, театр для міста — його культурне обличчя. Кафедра, яка ставить глядачам питання, інколи відповідає на них, інколи ні».

«Я — киянка до самих кісток, представляю третє покоління. Моя бабуся, Ірина Пап, була першою жінкою-фотографинею-документалісткою в УРСР».

«В Україні після Революції гідності люди відчули, що можуть щось змінювати власноруч. Важливо відчувати свою причетність».

«Інститут волонтерства, взагалі, цікавий досвід, якщо людина погоджується, він гарантує свою віддачу. Це дуже важливо — взаємний обмін».

«Сьогодні наш улюблений район Києва — Гідропарк, найзеленіший. Ми тут проводимо всі вихідні, тому що танцюємо на майданчику».

«За чотири роки існування ми врятували понад п’ять тисяч тварин. У надзвичайні ситуації потрапляють частіше за всіх коти, далі — собаки».