Кримський татарин, який продовжує традиції свого народу через символічні орнаменти.

Про вулицю, яку «прорізали» крізь земляний насип Старокиївських укріплень.

Оля розкаже, як придумала через розвагу говорити про важливі речі, які місця Києва її улюблені. 

Поговорили про музику та мистецтво спілкування, високе й земне, Київ 70 років тому і сьогодні.

Поговорили про перші кроки незалежної книгарні, мистецький Київ і службу у війську.

Наша люба донеччанка, яка живе в Бучі і любить Київ.

Тихий світ книг, журналів, нот і букіністики, відкритий для кожного. 

Київ очима людини, яка живе в ньому 84 роки. 

Говорили про кіно, «Стіну пам’яті», особливі чаювання у дворику на Малопідвальній та історії з Півночі.

Про переїзди, масштабні проєкти і силу спільнот читайте у нашій історії.

Перший вірш, дерев’яний мікрофон, контрастні досвіди і музика — про все це читайте у нашій історії.

Ми поговорили з пані Іриною — хранителькою фотосалону — про фотографію, танці на «Жабі», затишок лівого берега та світлини на стінах.

Як один обʼєкт розкривається на знімках різного часу, як змінився і що зберіг.

Про дитинство на Херсонщині, волонтерство, наукпоп і те, як мало людина знає космос.

«Міський театр» розповідає про Київ через маршрути й особисті історії людей.

Про маленьку київську бібліотеку і людей, які стараються, щоб вона стала популярним місцем.

Про вплив степового села, талант не звикати до краси, метафору золотої цибулинки, доброту міста і переживання війни в тилу.

Про відчуття міста, участь у проєкті та життя в колівінгу «Вільний».

Інколи тату — частинка Києва, яка назавжди з тобою, хай куди заносить життя та хай як змінюються стосунки з містом.

Як атмосфера добросусідства у дитинстві переросла в локальний активізм у дорослому житті — читайте в нашій історії.